- принука
- —————————————————————————————прину́каіменник жіночого родурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
принука
Смотреть что такое "принука" в других словарях:
принука — и, ж., розм. 1) Те саме, що примушування. || Той, хто примушує до чогось. •• Да/ти прину/ку кому примусити, спонукати кого небудь до чогось. 2) Те саме, що запрошення. 3) Те саме, що обов язок … Український тлумачний словник
крупина — принука … Краткий словарь анаграмм
принукати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
ПРИНУЖДАТЬ — ПРИНУЖДАТЬ, принудить кого, приневолить, силовать, заставлять. Его всячески принуждали дать согласие, однако она устоял, нудили, настоятельно требовали. Его принудили острасткой, угрозой. Он принужден продать дом, долги его одолели, вынужден. ся … Толковый словарь Даля
ПРИНУКИВАТЬ — ПРИНУКИВАТЬ, принукать кого к чему, зап. принуждать, понуждать, нудить, неволить; | нукать по временам, понукать. Кляча принукалась, без кнута, не везет. Принука, принужденье, неволя. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
принукувати — ую, уєш і принука/ти, а/ю, а/єш, недок., перех. і без додатка, розм. 1) Те саме, що підганяти 1). ||Примушувати до чого небудь. 2) Те саме, що спонукати … Український тлумачний словник
обов'язок — (те, що слід беззастережно виконувати відповідно до вимог суспільства / із власного сумління), відбуток, повинність, місія, принука … Словник синонімів української мови
примус — (застосування сили щодо когось для його підкорення, досягнення своїх цілей тощо), примушування, силування, змушування, (з)неволення, приневолення, насильство, мус, принука … Словник синонімів української мови
